Першим і головним питанням, з яким стикається кожен роботодавець при прийнятті працівників, є порядок оформлення трудових відносин.
- Подання необхідних документів працівником
Відповідно до статті 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право вимагати оформлення трудової книжки.
Про бажання працівника вступити в трудові відносини свідчитиме складена ним власноруч і подана роботодавцю заява.
- Укладення трудового договору та видання наказу
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця.
Особі, яка переводиться з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або надомну роботу;
6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, як правило, містить назву професії (посади), кваліфікацію, дату початку роботи, умови оплати праці (типова форма такого наказу затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489). Також у ньому може бути зазначена умова про випробування (стаття 26 КЗпП ).
Як правило, працівник ознайомлюється з наказом про прийняття на роботу під особистий підпис. Після видання наказу про прийняття на роботу роботодавцем на вимогу працівника вноситься до трудової книжки запис про прийняття на роботу.
- Інформування працівника про важливі аспекти роботи
До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
- Перевірка придатності працівників певних категорій до виконання роботи за станом здоров’я
Згідно із статтею 24 КЗпП забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Випадки, коли роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду визначені, зокрема, у статтях 169 та 191 КЗпП
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, і Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджені постановою КМ від 23.05.2001 № 559, а Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом МОЗ 21.05.2007 № 246.
- Повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівника на роботу
Відповідно до статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту визначено постановою КМ від 17 червня 2015 року № 413.
Необхідно зазначити, що дата подання повідомлення може бути не раніше дати видання наказу про прийняття на роботу, але має передувати даті початку фактичної роботи працівника.
В управлінні Держпраці наголосили, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує забезпечення прав і гарантій як роботодавців, так і найманих працівників. За порушення вимог законодавства про працю передбачено адміністративну (стаття 41 КУпАП), кримінальну (стаття 172 КК) та фінансову відповідальність роботодавця (стаття 265 КЗпП).
Які будуть штрафи за трудові порушення у 2024 році
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ст. 265 КЗпП.
Для розрахунку суми штрафу застосовується розмір мінімальної зарплати, встановлений на момент виявлення порушення. Тобто, вже з 1 січня 2024 року штраф розраховуватиметься від 7100 грн, а з 1 квітня 2024 – від 8000.
Отже, штраф у 10-кратному розмір мінімальної зарплати, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення очікує за:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),
- оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, та
- виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
Станом на 01.10.2023 це 67 000 грн;
з 01.01.2024 – 71 000 грн;
з 01.04.2024 – 80 000 грн;
До юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп застосовується попередження.
Штраф у 16-кратному розмірі мінімальної зарплати сплачується за:
- недопущення до проведення перевірки з питань виявлення вищезазначених порушень або
- створення перешкод у її проведенні.
Станом на 01.10.2023 це 107 200 грн;
з 01.01.2024 – 113 600 грн;
з 01.04.2024 – 128 000 грн.
Штраф у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати сплачується за:
- порушення встановлених строків виплати зарплати, інших виплат, більш як за один місяць,
- виплата їх не в повному обсязі.
Станом на 01.10.2023 це 20 100 грн;
з 01.01.2024 – 21 300 грн;
з 01.04.2024 – 24 000 грн.
Штраф у 2-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого недотримано мінімальні державні гарантії в оплаті праці.
Станом на 01.10.2023 це 13 400 грн;
з 01.01.2024 – 14 200 грн;
з 01.04.2024 – 16 000 грн.
Штраф у 4-кратному розмірі мінімальної зарплати, за кожного працівника, щодо якого не дотримано встановлені законом гарантії та пільги працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами про військовий обов’язок і військову службу, про альтернативну (невійськову) службу та про мобілізацію.
Станом на 01.10.2023 це 26 800 грн;
з 01.01.2024 – 28 400 грн;
з 01.04.2024 – 32 000 грн.
попередження – до юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп;
Штраф у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати за:
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю,
- створення перешкод у її проведенні
Станом на 01.10.2023 це 20 100 грн;
з 01.01.2024 – 21 300 грн;
з 01.04.2024 – 24 000 грн.
Також штраф у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати застосовується за перевищення встановленої допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи.
За порушення інших вимог трудового законодавства застосовується штраф у розмірі мінімальної зарплати:
станом на 01.10.2023 – 6 700 грн;
з 01.01.2024 – 7 100 грн;
з 01.04.2024 – 8 000 грн.
2-кратний розмір мінімальної зарплати за вчинення порушення повторно протягом 1 року
станом на 01.10.2023 – 13 400 грн;
з 01.01.2024 – 14 200 грн;
з 01.04.2024 – 16 000 грн.