РРО – Реєстратор розрахункових операцій. Це пристрій, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Тобто, класичний (апаратний) РРО – це пристрій.
ПРРО
З 01.08.2020 року в Україні поряд з традиційними РРО можна застосовувати програмні РРО .
Програмний РРО або ПРРО – програма, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій.
Отже, ПРРО – це програма, яка може буде встановлена на будь-який гаджет (смартфон, планшет, ноутбук тощо).
Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення (на відміну від звичайного РРО яке придбавається власними коштами підприємця) для використання суб’єктом господарювання. Також, за бажанням, можна придбати відповідне програмне забезпечення за кошти у розробників ПРРО.
Фіскальні звітні чеки створюються в самому ПРРО та подаються до фіскального сервера засобами телекомунікації. При цьому, Z-звіти генеруються автоматично (такі налаштування є в програмі).
Суттєвим нововведенням є те, що можна видавати, як паперовий, так і електронний чек, який можна надсилати покупцю на його електронну пошту, месенджери (за бажанням), або – в форматі QR-коду. Фактично, продавець може надати платнику QR-код, за яким останній ідентифікує свій чек. Що стосується звичайного РРО, то в ньому чеки є лише паперові.
Як бачимо, ПРРО є значно простішим та зручнішим у використанні.
З 1 січня 2022 року використання РРО/ПРРО стало обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп оподаткування.
РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку І групи оподаткування та платниками, які не здійснюють розрахункових операцій.
Суб’єктам господарювання нагадують, що з 01.10.2023 відновили відповідальність платників податків за порушення Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». І в разі встановлення контролюючими органами факту не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, застосовуються фінансові санкції.
РРО/ПРРО: щодо здійснення безготівкових розрахунків
починаючи з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Це передбачено пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Наступні етапи реалізації Постанови № 894 розпочнуться у такі строки:
з 1 січня 2024 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);
з 1 січня 2025 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);
з 1 січня 2026 року – для торгівців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
Кому не потрібен РРО?
Умови та порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 1 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.
- Відповідно до Закону України від 30.11.2021 № 1914«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»з 01.01.2022 року набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Реалізація товарів на території села звільнена від обовʼязкового використання РРО/ПРРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій але !!!!! з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
ДПС звертає увагу, що Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених в пункті 1 Переліку.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених в пункту 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Законом України №2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» передбачено, що протягом дії воєнного стану або форс-мажорних обставин суб’єкти господарювання можуть застосовувати ПРРО без підключення до інтернету незалежно від наявності перевищення встановленого законодавством терміну роботи офлайн. Тобто протягом воєнного стану з програмним РРО без підключення до мережі інтернет можна працювати довше, ніж 168 годин сумарно на місяць.
Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Форма J/F1391802 розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Коли можна не застосовувати ПРРО (виключення із правил)
ПРРО не застосовують при здійсненні розрахунків за послуги, якщо розрахунки проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та сервісів переказу коштів згідно з п. 14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.